- Details
- Written by Олена Абразумова
На допомогу студентам та задля ефективної підготовки до захисту курсових робіт в умовах дистанційного навчання 19.04.2022 р. у ННІ міжнародних відносин, історії та філософії було проведено онлайн-тренінг для студентів 1-3 курсів «Як підготувати курсову роботу до перевірки в сервісі Unicheck?»
Актуальність заходу зумовлена і тим, що він триває напередодні Всесвітнього дня права інтелектуальної власності. Ставлення громадян до природного права – права інтелектуальної власності – є маркером суспільства на громадянськість. Отже, дотримання права інтелектуальної власності – ознака культурності та цивілізованості держави. Мотивуючи студентів до згуртованості, організованості і стійкості у цей складний для нашої країни час, зустріч відкрив проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Корновенко С. В.
Read more: Як підготувати курсову роботу до перевірки в сервісі Unicheck?
- Details
- Written by Олена Абразумова
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 14 квітня відбулося пленарне засідання ХХХІІІ наукової сесії осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
Цьогоріч науковці забралися з нагоди 25-ої річниці створення осередку НТШ у Черкасах. Конференція проходила в комбінованому форматі. У засіданні окрім науковців взяли участь студенти університету та учні черкаських шкіл.
Відкрив засідання голова Осередку, професор Віталій Масненко. Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання загиблих українських воїнів і мирних українських громадян від агресії РФ.
З привітанням до учасників зібрання звернувся проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Сергій Корновенко:
— Зичу всім нам плідної наукової роботи. Україна переможе, тут немає жодних сумнівів. Морально Україна вже перемогла, залишилося лише зі зброєю в руках розгромити ворога і відігнати його від наших кордонів!
Read more: У Черкаському національному відбулась ювілейна сесія Осередку НТШ
- Details
- Written by Олена Абразумова
- Details
- Written by Олена Абразумова
Колір завжди посідав значне місце у народних уявленнях та сприйнятті навколишнього світу. Колір впливає на підсвідомість, психологічний стан, викликає різні емоції і почуття. В багатьох культурних практиках та геральдичних системах кольори виступають як символи, що вбирають усі його чуттєво-емоційні характеристики.
Українці здавна намагалися через колір вплинути на непідвладні сили зла і привернути до себе сили добра. Прапор України - синьо(блакитно)-жовтий біколор. У жовтому - тепло (золоті хлібні лани під палахким сонцем), світло (божественна турбота про людей), свобода (активність, динаміка і рух). Стихія відтінків синього - повітря. Синій і блакитний у прапорах - це об'єднання, духовна сила, приналежність до структури цілого і, також - свобода. Свобода внутрішня, що йде з глибини синього.
Разом з великою кількістю характеристик жовтого і синього (блакитного), свобода є їх спільною символічною рисою у прапорі України. Так і є. Свобода - найвища цінність для кожного українця.
До розгляду пропонуємо незвичне полотно доби раннього бароко «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя» (1624-1625 рр., Лувр). Чому саме на цю картину сьогодні звернули увагу та що насправді в ній є пророчим? Італійський художник XVII століття Ораціо Джентілескі у своїй творчості віддавав перевагу жовтому і синьому. Мимоволі сьогодні це сприймається у символічному просторі боротьби українців з агресором.
Read more: Ораціо Джентілескі «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя»
- Details
- Written by Олена Абразумова
8 квітня 2022 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи». Організаторами та учасниками заходу стали представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України, Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». З вітального слова та побажання плідної праці розпочав захід проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко. Директор ННІ МВІФ Наталка Земзюліна подякувала присутнім за участь у роботі конференції у цей нелегкий час, в умовах війни; археологам-керівникам експедицій – за співпрацю з нашим Інститутом; науковцям – за популяризацію знань про Україну в усьому світі, а також закликала посилити цю діяльність.
- Details
- Written by Олена Абразумова
- Details
- Written by Олена Абразумова
Запрошуємо!
Колектив викладачів та студентів навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії запрошує учнів (а також їхніх батьків та вчителів) шкіл м. Черкаси і Черкаської області взяти участь у онлайн-зустрічі: «Стань студентом навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на один день», що відбудеться у суботу 16 квітня 2022 р. об 11.00.
Щоб приєднатися до зустрічі в Google Meet, натисніть це посилання: meet.google.com/pyf-oizi-ryp
Також можна відкрити Meet і ввести цей код: pyf-oizi-ryp
- Details
- Written by Олена Абразумова
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
8 квітня 2022 року
відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція
«АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЧЕРКАЩИНІ ОСТАННІХ РОКІВ: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
До участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції запрошуються археологи, історики, представники закладів вищої освіти України, викладачі, вчителі, державні та громадські діячі, аспіранти, студенти, науковці.
Конференція проходитиме дистанційно через платформу Google Meet
https://meet.google.com/bxr-vjcv-nky
- Details
- Written by Олена Абразумова
Пропоную усім небайдужим (але байдужих вже немає!) співвітчизникам непросту тему для розмислу. Бо ж максимально ефективною може бути лише та дія, той вчинок, який здійснений не інстинктивно і не реактивно, але осмислено і відтак з повним усвідомленням правоти і рішучості.
Пропонована тема є дуже дражливою, часто незручною і неприємною. Та ця обставина не має зупиняти і відмовляти нас від її розгляду. Йдеться про реакцію обурення, злості й ненависті, а відтак і почуття агресивності як налаштованостей до дії. Бо що інше може відчути КОЖЕН українець і українка, переживаючи жахіття бійні, насильств і страшних страждань свого народу, – своїх ближніх?!. Це така природна реакція. Вона зрушує з місця, та що там зрушує, – негайно кидає у бій, настійно спонукає до спротиву до кінця, хоч і до смерті…
Copyright © 2016-2025 ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Усі права застережені відповідно до чинного законодавства України.