- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
26 квітня 1986 року сталась найбільша техногенна та екологічна катастрофа в історії ядерної енергетики – аварія на Чорнобильській АЕС. Вона змінила екологічну ситуацію не лише в Європі, але й в світі. Пов’язала долі мільйонів людей. Особливо тих українців, хто брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії.
Неможливо уявити масштаби катастрофи: що сталось би, якби не мужність ліквідаторів аварії, які загасили пожежу та мінімізували шкоду для екології та людства.
(Ознайомитися з відеосюжетом "Пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС", який підготовили студенти нашого Інституту минулого року можна ТУТ).
Сьогодні Чорнобиль встиг пережити другу катастрофу — окупацію російськими загарбниками. Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомляє: "24 лютого 2022 року російські загарбники окупували зону відчуження та ЧАЕС. Майже 36 днів Чорнобильська зона потерпала від мародерських та руйнівних дій. Вони вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення, електростанція 5 діб не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
28 квітня 2022 року у Навчально-науковому інституті міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбудуться засідання секцій ХХІV Всеукраїнської студентської наукової конференції молодих учених «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених» «РОДЗИНКА ‒ 2022».
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Дорогі друзі!
Нагадуємо вам, що триває прийом робіт на щорічний Регіональний конкурс учнівської молоді “Філософ і Я” – 2022. Цьогоріч конкурс тематичний, присвячений рефлексіям на тему війни.
З нетерпінням чекаємо на ваші есе!
Деталі конкурсу нижче.
Детальніше:Запрошуємо до участі у Регіональному конкурсі учнівської молоді «ФІЛОСОФ і Я» – 2022
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти 4 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасія Делікатна, Сніжана Мащенко, Віталіна Постоєнко, Катерина Чистякова, Олексій Безкоровайний 16–18 лютого 2022 року прослухали навчальний курс у форматі зимової школи «Україна на шляху до євроатлантичної спільноти», у рамках реалізації наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку Ужгородського національного університету» (ТЦЖМ).
Обговорювали надзвичайно важливі та, як ніколи, актуальні питання зовнішньої політики та політики безпеки, регіональної політики у сферах транскордонного співробітництва (в тому числі, освітньо-наукові аспекти), демографічних та міграційних процесів, комунікативної стратегії.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
На допомогу студентам та задля ефективної підготовки до захисту курсових робіт в умовах дистанційного навчання 19.04.2022 р. у ННІ міжнародних відносин, історії та філософії було проведено онлайн-тренінг для студентів 1-3 курсів «Як підготувати курсову роботу до перевірки в сервісі Unicheck?»
Актуальність заходу зумовлена і тим, що він триває напередодні Всесвітнього дня права інтелектуальної власності. Ставлення громадян до природного права – права інтелектуальної власності – є маркером суспільства на громадянськість. Отже, дотримання права інтелектуальної власності – ознака культурності та цивілізованості держави. Мотивуючи студентів до згуртованості, організованості і стійкості у цей складний для нашої країни час, зустріч відкрив проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Корновенко С. В.
Детальніше:Як підготувати курсову роботу до перевірки в сервісі Unicheck?
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 14 квітня відбулося пленарне засідання ХХХІІІ наукової сесії осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
Цьогоріч науковці забралися з нагоди 25-ої річниці створення осередку НТШ у Черкасах. Конференція проходила в комбінованому форматі. У засіданні окрім науковців взяли участь студенти університету та учні черкаських шкіл.
Відкрив засідання голова Осередку, професор Віталій Масненко. Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання загиблих українських воїнів і мирних українських громадян від агресії РФ.
З привітанням до учасників зібрання звернувся проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Сергій Корновенко:
— Зичу всім нам плідної наукової роботи. Україна переможе, тут немає жодних сумнівів. Морально Україна вже перемогла, залишилося лише зі зброєю в руках розгромити ворога і відігнати його від наших кордонів!
Детальніше:У Черкаському національному відбулась ювілейна сесія Осередку НТШ
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Колір завжди посідав значне місце у народних уявленнях та сприйнятті навколишнього світу. Колір впливає на підсвідомість, психологічний стан, викликає різні емоції і почуття. В багатьох культурних практиках та геральдичних системах кольори виступають як символи, що вбирають усі його чуттєво-емоційні характеристики.
Українці здавна намагалися через колір вплинути на непідвладні сили зла і привернути до себе сили добра. Прапор України - синьо(блакитно)-жовтий біколор. У жовтому - тепло (золоті хлібні лани під палахким сонцем), світло (божественна турбота про людей), свобода (активність, динаміка і рух). Стихія відтінків синього - повітря. Синій і блакитний у прапорах - це об'єднання, духовна сила, приналежність до структури цілого і, також - свобода. Свобода внутрішня, що йде з глибини синього.
Разом з великою кількістю характеристик жовтого і синього (блакитного), свобода є їх спільною символічною рисою у прапорі України. Так і є. Свобода - найвища цінність для кожного українця.
До розгляду пропонуємо незвичне полотно доби раннього бароко «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя» (1624-1625 рр., Лувр). Чому саме на цю картину сьогодні звернули увагу та що насправді в ній є пророчим? Італійський художник XVII століття Ораціо Джентілескі у своїй творчості віддавав перевагу жовтому і синьому. Мимоволі сьогодні це сприймається у символічному просторі боротьби українців з агресором.
Детальніше: Ораціо Джентілескі «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
8 квітня 2022 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи». Організаторами та учасниками заходу стали представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України, Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». З вітального слова та побажання плідної праці розпочав захід проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко. Директор ННІ МВІФ Наталка Земзюліна подякувала присутнім за участь у роботі конференції у цей нелегкий час, в умовах війни; археологам-керівникам експедицій – за співпрацю з нашим Інститутом; науковцям – за популяризацію знань про Україну в усьому світі, а також закликала посилити цю діяльність.
Copyright © 2016-2025 ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Усі права застережені відповідно до чинного законодавства України.