Підготовка фахівців історичного профілю в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького має давні традиції, які були започатковані ще в 1921 р., коли навчальний заклад розпочинав свою роботу як Черкаський інститут народної освіти. Серед небагатьох відділень єдиного тоді факультету соціального виховання було й історико-філологічне, яке готувало вчителів історії. Для викладання окремих курсів запрошувалися викладачі з Києва, зокрема відомий український історик О. Й. Гермайзе. Тоді на ньому навчалося 34 студенти.  

Після чергової реорганізації навчальний заклад у 1930 році набуває статусу інституту соціального виховання, а у 1933 році – педагогічного інституту. В той час одним з чотирьох факультетів був історичний (певний час – історико-економічний), який готував вчителів історії. В передвоєнні роки на 9 кафедрах інституту працювало близько 100 викладачів, в тому числі 2 професори та 10 кандидатів наук. Видавалися «Наукові записки» інституту, розгорталася науково-дослідна робота.

Підготовка фахівців-істориків у повоєнні і наступні роки в Черкаському педагогічному інституті не здійснювалася. Хоча в різний час дисципліни гуманітарного циклу викладали досвідчені науковці-історики: професор, кандидат історичних наук, Герой Радянського Союзу О. В. Тканко, доценти, кандидати історичних наук В. М. Самохвалов, С. М. Кузнєцов, Ф. М. Непийвода, С. Т. Касян, А. В. Тарасенков.

І лише в кінці 1980-х рр. ректорат та викладачі історичної кафедри історії Черкаського державного педагогічного інституту, за підтримки керівництва області, взяли на себе ініціативу і розпочали планомірну роботу, кінцевою метою якої було визначено створення історичного факультету. У 1990 році на факультеті української філології було здійснено набір перших 30 студентів на спеціальність «Українська мова і література та історія», а у 1992 році набір проводився вже на спеціальність «Історія та українська мова і література» у кількості 50 осіб. Наступного року відповідно до наказу ректора від 20 вересня 1993 р. у складі факультету української філології було створено історичне відділення. 

Перехрест Олександр Григорович

За наслідками роботи новоствореного відділення вчена рада інституту 24 червня 1994 р. прийняла рішення про відкриття на його базі історичного факультету. Деканом призначено кандидат історичних наук, доцента О. Г. Перехреста, який був одним із ініціаторів створення факультету, доклав багато зусиль щодо його організаційного становлення та науково-методичного забезпечення навчального процесу.

 

 

 

Свій перший навчальний рік студентами історичного факультету розпочали понад 220 студентів перших-третіх курсів. З метою ефективного забезпечення викладання фахових історичних дисциплін було здійснено поділ єдиної на той час кафедри історії на дві – кафедру всесвітньої історії і кафедру історії України. Серед 20 викладачів, які працювали тоді на цих кафедрах, було 2 доктори наук, професори і 10 кандидатів наук, доцентів. З метою подальшого зміцнення кадрового потенціалу факультету з 1994 р. при кафедрах було відкрито аспірантуру зі стаціонарною та заочною формами навчання за спеціальностями «Всесвітня історія» та «Історія України», до якої вступили молоді викладачі факультету. До керівництва підготовкою аспірантів було залучено ряд відомих вчених Інституту історії Національної Академії наук, Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка та провідних фахівців кафедр факультету.

За короткий час факультет набув визнання, зріс якісно та кількісно. У 1996–1997 навчальному році підготовка фахівців проводилася за спеціальностями «Історія та основи правознавства», «Історія та народознавство», «Історія та українська мова і література». З метою підвищення рівня викладання історичних та правознавчих дисциплін у 1999 році створено ще одну кафедру – новітньої історії (згодом – новітньої історії і права), яку очолив професор А. Г. Морозов.

Мойсієнко Василь Миколайович

Суттєві структурні зміни відбулися на початку 2000-х років. У 2002 році факультет реорганізовано в історико-юридичний і розпочато підготовку фахівців зі спеціальності «Правознавство», а у 2003 році розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Філософія» і факультет став називатися історико-філософсько-юридичним. Тоді ж до його складу увійшла кафедра філософії. У 2005–2007 рр. факультет очолював кандидат історичних наук, доцент В. М. Мойсієнко.

 

 

 

 

 

Мельниченко Василь Миколайович

У 2007 році факультет реорганізовано в історико-філософський у зв’язку із виокремленням юридичного факультету. З вересня 2007 р. деканом історико-філософського факультету обрано кандидата історичних наук, професора, завідувача кафедри історіографії, джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін В. М. Мельниченка. З метою оптимізації навчально-виховного процесу та удосконалення структури управління університету з 1 вересня 2008 р. на базі історико-філософського факультету було утворено Навчально-науковий інститут історії і філософії, директором якого було обрано проф. В. М. Мельниченка. 

 

 

 

 

 

Земзюліна Наталія Іванівна

В вересні 2013 р. на посаду директора ННІ історії і філософії було обрано докторку історичних наук, проф. Н. І. Земзюліну. Розпочато активну роботу по розширенню міжнародної співпраці ННІ. В 2017 здійснено набір на ОП «Міжнародні відносини, суспільні комунікації, регіональні студії», укладені угоди про співпрацю з європейськими вузами, відкрито ОП «Публічна історія», на якій діє програма подвійного диплому (Поморський університет,  м. Слупськ, Польща). В 2019 ННІ історії та філософії перейменовано в ННІ міжнародних відносин історії та філософії.

 

 

 

 

Касян Андрій Іванович

В жовтні 2024 р. на посаду директора ННІ міжнародних відносин історії та філософії було призначено кандидата  історичних наук, доц.  А.І. Касяна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одночасно з удосконаленням навчально-виховного процесу набувала розвитку науково-дослідна робота. У 1996 році при факультеті створено науково-дослідний Центр дослідження історії Середнього Подніпров’я. Зі створенням у 2000 році Науково-дослідного інституту селянства набувають системності фундаментальні дослідження аграрної історії.

У 1997 році започатковано перше фахове наукове видання «Вісник Черкаського університету» – серія «Історичні науки», а у 1999 році –серія «Філософія». В наступні роки починають виходити фахові видання «Український селянин» та «Гуржіївські читання» науково-публіцистичні видання«Аграрні обрії» та «Студок».

Важливою подією стало відкриття у 2003 році першої в університеті спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Історія України» (голова – А. Г. Морозов), яка з 2014 року реорганізована в раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей «Історія України», «Всесвітня історія» «Історіографія, джерелознавство і спеціальні історичні дисципліни» (голова – С. В. Корновенко).

З перших років існування факультету зусилля викладачів зосередилися на дослідженні актуальних проблем вітчизняної та зарубіжної історії, результати яких апробуються під час наукових заходів, публікуються у збірниках наукових праць, фахових виданнях та монографіях, складають основу дисертаційних досліджень. Широко відомими в наукових колах і серед громадськості України стали міжнародні історичні читання «Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку», симпозіуми з аграрної історії та науково-проблемні конференції з проблем воєнної історії, Всеукраїнські історичні Гуржіївські читання, конференції молодих істориків «Богданівські читання», історико-краєзнавчі конференції «Черкащина в контексті історії України» та інші заходи, які проводяться на базі інституту спільно з Інститутом історії України НАН України, Українським інститутом національної пам’яті, Національною спілкою краєзнавців України, історико-культурними заповідниками, іншими науковими центрами України та зарубіжних держав.

Наукова школа професора Чабана А. Ю. започаткована в 1995 р. Представники школи співпрацюють із провідними фахівцями Інституту історії України НАН України та Національною спілкою краєзнавців України. Основними напрямами досліджень наукової школи є: роль і місце Середньої Наддніпрянщини у творенні українського етносу; Середня Наддніпрянщина – ядро державотворчих процесів; Середня Наддніпрянщина – колиска українського козацтва; Середня Наддніпрянщина й Українська козацька держава; аграрні відносини та Середня Наддніпрянщина; видатні постаті Середньої Наддніпрянщини. На сьогодні проф.. Чабан А.Ю. започаткував співпрацю із Кентерберійським університетом ( Нова Зеландія), Гентським університетом (Королівство Бельгія), технічним університетом  м. Дармштат (Німеччина), в контексті реалізації грантового проекту « Европейський вибір України»

Наукова школа професора Морозова А. Г. сформована на межі 80-х–90-х рр. ХХ ст. У центрі уваги вивчення широкого кола питань, що стосуються аграрної історії України, розвитку товарно-грошових відносин на селі в доколгоспний та післяколгоспний періоди. Морозов А. Г. є фундатором сучасної української школи дослідників історії сільськогосподарської кооперації.

Із 2000 р. за ініціативою професора Морозова А. Г. при Черкаському національному університеті спільно з Інститутом історії НАН України було створено Науково-дослідний інститут селянства. На запрошення Агентства міжнародного розвитку стажувався в США за програмою ринкових реформ у сільському господарстві. Довкола Інституту селянства сформувалося чисельне коло молодих дослідників селянствознавчих проблем, які об’єднані громадською науковою організацією «Наукове товариство істориків-аграрників». Спільно з ними виконано значний обсяг наукових досліджень у контексті держбюджетної теми «Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства». Під керівництвом Морозова А. Г.  захищено біля 40 кандидатських та докторських дисертаційз означеної тематики, отримані нові результати оприлюднені на щорічних українських аграрних симпозіумах і надруковані у фаховому виданні «Український селянин».

Представники школи Морозова А. Г. співпрацюють із університетом Марії Кюрі-Склодовської у Люблені, є співвиконавцями ряду міжнародних науково-дослідницьких програм.

Наукова школа професора Масненка В. В. сформована наприкінці 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. У центрі уваги її представників перебуває широке коло наукових проблем: теорія та методологія історичної науки, розвиток української історичної науки як національної, компаративна історіографія, інтелектуальна історія, історична пам’ять, національна свідомість і становлення модерних націй, етносоціальні спільноти, соціальні та станові групи. Крім того, представники наукової школи досліджують проблеми історії церкви, традиційної етнокультури, історії інтелігенції.

Вони є постійними учасниками реалізації міжнародних наукових проектів,а саме: «Білоруська й українська історіографії та формування історичної свідомості білорусів і українців у 1918-1945 рр.»; КІУС Альбертського університету – проект “Історична наука, історична пам’ять та національна свідомість модерної доби в Україні, Білорусі та Польщі” ; TEMPUS IV – спільний проект «Розробка та апробація навчальних курсів щодо етнічного і культурного різноманіття для вищої та післядипломної освіти в країнах – сусідах Європейського союзу і членах Східного Партнерства»; «Спільна історія України та Білорусі в сучасній колективній пам’яті обох народів: компаративний аналіз» та інш.

Наукова школа доктора історичних наук, професора Перехреста О. Г. започаткована в 1995 р. Для її представників пріоритетними є такі напрями: методологія, історіографія та джерела дослідження воєнної проблематики, історія України та міжнародні відносини періоду Другої світової війни, її економічні, соціальні та демографічні наслідки. Цю проблематику в 1995–2008 рр. вивчали в межах комплексної теми «Актуальні питання історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн», а з 2008 р. – складник комплексної теми «Актуальні проблеми світових війн ХХ ст.». Дослідницька робота наукової школи скоординована з відділом Інституту історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

Сьогодні навчально-виховний процес у Навчально-науковому інституті міжнародних відносин, історії та філософії забезпечують чотири кафедри: кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки (завідувач – проф. А. Г. Морозов); кафедра історії України (завідувач – проф. В. В. Масненко; у різний час кафедру очолювали А. Ю. Чабан, В. М. Мельниченко, О. О. Драч); кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин (нині – проф. В. О. Кірєєва; раніше – О. Г. Перехрест, А. П. Іржавська); кафедра філософії, соціальних та політичних наук (завідувач – проф. Б. М. Калініченко; у попередні роки – В. С. Вареник, В. Я. Чудновський, Д. І. Говорун, О. В. Марченко). У складі кафедр працюють 12 докторів наук, професорів та понад 40 кандидатів наук, доцентів.

Заступниками декана факультету з навчально-методичної роботи в різні роки були В. П. Івангородський, О. І. Овчаренко, В. М. Мельниченко, Ю. М. Михайлюк, С. І. Гальченко. Нині цю посаду обіймає В. В. Швець.

Вагомий внесок у становлення й розвиток інституту зробили проф. В. В. Гоцуляк, С. Ю. Кулінська, доценти В. П. Івангородський, С. В. Звірковська, Л. Д. Статі, С. А. Кисіль, Р. К. Бутенко, О. В. Сухушина, Г. М. Голиш, К. В. Братко, які тривалий час працювали на кафедрах.

Світлу пам’ять про себе своєю сумлінною і професійною працею залишили проф. А. В. Тарасенков, Д. І. Говорун, М. Г. Шамрай, доценти І. П. Проценко, Л. В. Тищенко, Л. М. Голубнича, М. М. Верховський, М. В. Видриган, О. І. Овчаренко.

Інститут є відомим науково-освітнім центром Черкащини та України, де здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців гуманітарного профілю. Нині тут ведеться підготовка бакалаврів і магістрів за спеціальностями: «Середня освіта (Історія)»; «Історія та археологія»; «Філософія»; «Політологія»; «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Працюють аспірантури та докторантури з історичних і філософських спеціальностей.

Суттєве збагачення навчального процесу забезпечують створені викладачами та студентами наукові осоредки: Інститут селянства (проф. А. Г. Морозов, проф. С. В. Корновенко); Музей Богдана Хмельницького; Центр гендерних досліджень і комунікацій (проф. Н. І. Земзюліна); Соціогуманітарна лабораторія (доц. О. А. Пушонкова); Соціологічні студії (доц. З. В. Шевченко); Центр вивчення пам’яток археології (доц. А. І. Касян) Археологічний кабінет, який містить близько 30 тис. артефактів (засновник – М. П. Сиволап), виступає як базова навчальна платформа для підготовки фахівців-істориків. Колекція охоплює історію краю від неандертальської доби (130–100 тис. років тому) до кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Студенти закріплюють теоретичні знання під час археологічної, архівної, музейної та виробничої практик, що проходять у Державному архіві Черкаської області, обласному краєзнавчому та художньому музеях, історико-культурних заповідниках, органах державної влади, ЗМІ, громадських організаціях. Педагогічну практику здобувачі проходять у закладах загальної середньої та вищої освіти м. Черкаси й області.

На базі інституту регулярно проводяться: обласні етапи конкурсу Малої академії наук України з дисциплін «Історія України», «Всесвітня історія», «Філософія», «Археологія», «Краєзнавство», «Етнографія»; конкурси «Юний історик Черкащини» та «Філософ і Я»; науково-просвітницькі заходи, волонтерські та благодійні акції. В інституті активно функціонують студентські наукові гуртки, проходять публічні лекції за участі вітчизняних і зарубіжних науковців, громадських діячів, політиків, військовослужбовців.

До наукової діяльності активно залучається молодь. Студентське наукове товариство, яке налічує понад 200 учасників (керівники – І. Опарін, В. Лукяниця), є дієвим осередком формування нової академічної генерації. Розвивається студентська наукова мобільність та самоврядування. Відносини між студентами й викладачами реалізуються також у межах волонтерських та благодійних ініціатив. Протягом багатьох років під керівництвом доц. М. В. Захарченко функціонує доброчинний проєкт «Віддай людині крихітку себе – за це душа наповнюється світлом», в рамках якого студенти опікуються пацієнтами Черкаського обласного дитячого онкогематологічного відділення.

Викладачі інституту беруть активну участь у громадському житті регіону. Проф. А. Г. Морозов тривалий час очолював Черкаську обласну організацію товариства «Знання»; проф. А.Ю. Чабан - заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань( 2008-2010р); проф. В. М. Мельниченко – Почесний голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України; проф. В. В. Масненко є засновником і незмінним керівником Черкаського осередку Наукового товариства імені Шевченка; проф. Ю. П. Присяжнюк – очільник Науково-освітнього центру Українського козацтва при ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

З 5 вересня 2019 року інститут носить назву Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії.

У 2017 році було здійснено перший набір студентів на освітню програму «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», що дало поштовх до активізації співпраці з МЗС України, дипломатичними установами та міжнародними партнерами. У 2019 році засновано:Українсько-польський науково-історичний центр (проф. Є. Г. Сінкевич);Центр тюркологічних досліджень ім. А. Кримського (О. М. Меміш-Махиня).Розширено підготовку фахівців за спеціальністю 033 «Філософія», зокрема, запроваджено напрям «Прикладна конфліктологія».У 2022 році відкрито нові магістерські програми:291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»;032 «Публічна історія» (подвійний диплом із Поморським університетом у м. Слупськ, Польща);052 «Політологія» (на базі кафедри філософії). Ці новації сприяли посиленню академічної мобільності викладачів і студентів.

Інститут має багаторічну історію, пишається своїми випускниками, успішно реалізує поточні завдання та впевнено дивиться в майбутнє. Це потужний освітньо-науковий і просвітницький центр Черкащини, що виховав сотні висококваліфікованих спеціалістів. Значна частина випускників працює за фахом, займається наукою, робить вагомий внесок у розвиток гуманітарної сфери України. Серед студентів і випускників останніх років – учасники АТО та повномасштабної війни з росією, які були відзначені державними нагородами за мужність.

За час існування інститут надав якісну освіту понад двом тисячам випускників, озброївши їх ґрунтовними знаннями, прагненням до творчості та активною громадянською позицією.