Кореспонденти «18000» поцікавилися, як  працює Трипільська експедиція Інституту археології Національної академії наук України, де проходять практику майбутні історики та археологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Їдучи рівною асфальтованою дорогою з сучасною розміткою, навіть не припускала, що неподалік, за лісосмугою у соняшниковому полі, історики досліджують гігантське поселення трипільців. Під метровим шаром родючого ґрунту —  історія, якій понад шість тисяч років. Глиняні будинки, майстерні, посуд — епоху мідно-кам’яного віку приховують землі Черкащини. Попри понад сторічні дослідження, трипільська цивілізація дотепер має загадки. Деякі з них для «18000» розкрили київські та черкаські науковці.

Детальніше:Шість тисяч років під ногами: як на Черкащині археологи досліджують найбільше трипільське...

Історик, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Юрій Присяжнюк розповів кореспондентам «Суспільного», чому День Української Державності відзначають 15 липня та які політичні й релігійні підтексти містить це свято, які події можна вважати основними віхами державотворення.

 Які висновки ми маємо зробити з історичних подій, пов’язаних з втратою та набуттям Україною державності, про це пропонуємо переглянути розмову з істориком на «Суспільному».

Детальніше: Юрій Присяжнюк — про значення Української Державності

Обов’язкова археологічна практика традиційно завершує навчальний рік для студентів 1 курсу спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Протягом 24 червня — 5 липня вони долучилися до роботи Трипільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України на базі Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» в с. Легедзине Звенигородського району. Керували практикою директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян, а також завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Василь Лук’яниця. До розкопок доєдналася випускниця ЧНУ, вчителька історії Єлизавета Люта.

Детальніше:Майбутні історики ЧНУ взяли участь у розкопках особливої споруди на найбільшому трипільському...

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького вкотре підтвердив звання лідера освіти Черкащини. У загальному рейтингу найкращих ЗВО в Україні з-поміж 240 закладів упевнено посідає 30 сходинку. Ресурс Освіта.ua оприлюднив щорічний консолідований рейтинг українських закладів вищої освіти 2026 року.

Консолідований рейтинг українських університетів 2026 року охоплює результати 240 закладів вищої освіти, а також містить 10 тематичних підрейтингів: «Найкращі класичні університети України», «Найкращі технічні виші», «Найкращі аграрні виші», «Найкращі педагогічні виші», «Найкращі медичні виші», «Найкращі мистецькі виші», «Найкращі приватні виші», «Найкращі київські виші», «Найкращі виші регіонів України» і «Найкращі виші областей України».

Детальніше:ЧНУ закріпився у тридцятці найкращих університетів країни

Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» в селі Легедзине на Тальнівщині став місцем події, яка об'єднала науковців, студентів, представників влади та поважних міжнародних гостей.

Делегація Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяла активну участь у цьому заході. Університет представляли президент Олександр Черевко, директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян та завідувач лабораторії просторової археології Василь Лук'яниця.

Детальніше:ЧНУ — серед учасників знакового заходу в заповіднику «Трипільська культура»

Ще одна болюча втрата  — захищаючи Україну, загинув випускник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Леонід Олегович Пузанов.

Про це інформують на сторінці Чорнобаївської територіальної громади.

Леонід Пузанов народився 23 березня 1992 року в селі Красенівка. Тут минули його дитячі роки, тут він зростав, навчався, мріяв і будував плани на майбутнє. Здобув освіту в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького та Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського. Працював, створив сім'ю, радів народженню сина.

Детальніше:Світла пам’ять захиснику України Леоніду Пузанову…

Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь у засіданні краєзнавчого клубу «Моя Черкащина», в межах якого відбулася презентація монографії Богдани Карабін «Краєзнавець Михайло Пономаренко (1920–2010): професійна, наукова та просвітницька діяльність».

Захід проходив 30 червня в Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка.

Учасників зустрічі привітала головна бібліотекарка відділу краєзнавства Оксана Крамар, яка наголосила на важливості дослідження постатей, що своєю працею формували історичну пам’ять Черкащини й розвивали українське краєзнавство. Цього дня до книгозбірні завітали краєзнавці, науковці, бібліотекарі, музейники, освітяни та всі, кому небайдужа історія рідного краю. Атмосфера зустрічі була особливою — теплою, щирою й водночас сповненою глибокої поваги до постаті людини, яка присвятила своє життя дослідженню та збереженню історичної спадщини Черкащини.

Детальніше:Випускниця ЧНУ презентувала монографію про відомого черкаського краєзнавця