Сьогодення і плани на майбутнє

  студентського наукового товариства ННІ МВІФ

 

Перші кроки в науковій діяльності студенти ННІ МВІФ здійснюють при написанні рефератів та курсових робіт, а також беручи участь в роботі різноманітних студентських наукових гуртків, конкурсів та конференцій.

На сьогодні на всіх кафедрах Інституту функціонують п'ятнадцять студентських наукових гуртків. Щомісячні засідання, чисельність учасників і захопленість студентами темами обговорення свідчать, що Генеалогічна та літературна студія, котрою керує протягом декілька років доцентка Лариса Лисиця, - найпопулярніший та найбільш результативний гурток на базі Інституту (детальніше: 1, 2, 3, 4). Серед лідерів традиційно залишаються гуртки філософського спрямування, зокрема: науковий філософський гурток, який очолює доцент Світлана Зайцева, Центр філософсько-теологічних досліджень та когнітивної риторики на чолі з доцентом Павлом Кретовим (1, 2, 3), а також гурток «Логопетрія мистецтвом» на чолі з доцентом Оксаною Пушонковою (1, 2, 3). Засідання іншої студентської спільноти – проблемної групи «Актуальні питання історії світових війн» (керівник доцент Олександр Овчаренко) - приваблює студентів, котрі цікавляться проблемами міжнародних відносин, новітньою історією країн Європи і Америки  (1). Спілкування студентів на теми з історії мистецтва і відвідування театрів відбувається в межах гуртка «За лаштунками історії мистецтв» на чолі з доцентом Мариною Захарченко (1)Не менш важливою формою наукової діяльності студентів є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях з різних напрямків: історії України, археології, всесвітньої історії, міжнародних відносин, філософії і навіть психолого-педагогічних наук. Підготовка та захист випускних робіт є показником вміння та навичок самостійної дослідницької та проектної діяльності бакалаврів та магістрів.

Протягом вересня – грудня 2021 р. студенти Інституту брали участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях (у форматі он-лайн і оф-лайн) з археології, міжнародних відносин та філософії. Всеукраїнська наукова студентська конференція «Україна Соборна: крізь призму гуманітарних досліджень» була найпотужнішою подією 2021 р. для наших студентів: в ній взяли участь 18 студентів різних курсів Інституту (1).

Студентське науково товариство ННІ міжнародних відносин історії та філософії очолює студент 3 курсу Іллія Опарін.  Коло наукових інтересів його різноманітне: історія України, Європи, Центральної Америки. Він був співорганізатором Всеукраїнської наукової студентської конференції «Україна Соборна: крізь призму гуманітарних досліджень», брав участь у наукових заходах: «Памятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (до роковин штучних голодів, Голодомору) (1),  «Україна – Литва: історичні, мовно-культурні та туристські паралелі» (1), представив есе на Всеукраїнський конкурс філософського есе, проведений «Острозькою академією» і отримав трете місце за участь у Всеукраїнський молодіжній олімпіаді, присвяченій 200-річчю проголошення незалежності Мексики. І. Опарін разом з іншими студентами Інституту Катериною Чистяковою (4 курс), Максимом Богуном (3 курс) і В’ячеславом Соколовим (4 курс) взяли участь і виступили з повідомленнями у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (XVII – ХХІ cт.)» (1).

Творчий тандем студенток 4 курсу Віталіни Постоєнко і Катерини Чистякової яскраво проявив себе у багатьох міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях – «Наука та інновації», «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій управління соціальними системами», «Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 38)», «Наука, освіта, технології, інновації в умовах глобалізації», «Інноваційні практики наукової освіти». 

Студент 4 курсу Максим Попов всебічно досліджує постать відомої діячки Організації українських націоналістів Ольги Чемерис. Максим активно виступає з доповідями та публікує статті з означеної теми на міжнародних студентських конференціях «Наука сьогодення: від досліджень до стратегічних рішень», «Актуальні питання та перспективи проведення наукових досліджень», «Діджиталізація науки як виклик сьогодення», а також опублікував статтю в Оксфордському виданні «Theoretical and empirical scientific research: concept and trends» (1).

Анна Сіренченко, студентка 4 курсу, брала участь у міжнародних студентських конференціях, досліджуючи життя та діяльність таких відомих постатей, як Леонардо да Вінчі та Й. Б. Тіто. Її однокурсниця Аліна Романків виступила на тему «Кліматична дипломатія: суть, напрямки, завдання» на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Досвід Європейського Союзу у сфері реагування на виклики безпеки». Її виступ опублікований у збірнику статей означеної конференції (1).

Однією із форм наукової діяльності студентів є їх спільна участь у наукових заходах і публікаціях статей у співавторстві з викладачами інституту: професор Наталка Земзюліна і доцент Лариса Лисиця разом з В. Постоєнко і К. Чистяковою; професор Юрій Присяжнюк разом з Аліною Нєжінською.  Допомога викладачів у статусі наукового керівника студентам щодо виступу, написання та оформлення статей до публікації, дуже важлива. Таку допомогу студентам надають професори Наталка  Земзюліна, Олексій Марченко, Юрій Присяжнюк, Віталій Масненко, Анатолій Чабан; доценти Лариса Лисиця, Олександр Овчаренко, Олена Сухушина, Марина Захарченко, Павло Кретов.

Студенти Інституту в цьому семестрі брали участь у всіх семи зустрічах проєкту «Європейські цінності та культурна дипломатія», організатором якого є Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин та Представництво Фонду Ганса Зайделя в Україні.  За підсумками участі у проекті студенти Інституту стали  лауреатами конкурсу аматорського відео «Стоп-кадр: Німеччина очима українських студентів» й переможцями  конкурсу аматорського відео «Музична візитівка країни і рідного краю: як через музику/ пісню розповісти про свою країну за 5 хвилин» (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7).

Участь у конкурсі есе і студентських робіт – наступна форма студентської активності. Студенти 4 курсу Валерія Надільнюк і Ярослав Моца взяли участь у конкурсі  есе проекту «България – Украйна: корени, плодове, хоризонти на сътрудничеството», котрий проводило посольство Республіки Болгарії в Україні (1 ). Вони підготували есе на теми: «Михайло Драгоманов – непересічна особистість українсько-болгарських відносин XІХ ст.» і «Українсько-болгарські відносини – незмінні крізь століття». А. Романків взяла участь у іншому конкурсі студентських наукових робіт – «Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в контексті транскордонного співробітництва». Результати обох конкурсів очікуємо у лютому 2022 року.

Студенти 1 курсу спеціальности «Міжнародні відносини» взяли активну участь у секційному студентському засіданні Всеукраїнського науково-практичного семінару «Публічна дипломатія суверенної України: сучасний стан та історична ретроспектива, до Дня дипломатичної служби України. Під керівництвом проф. Анатолія Чабана це стало першим проявом їх наукової діяльності (1).

Досвідчені участю у наукових заходах, бажаючи поширити свої знання у проектній діяльності, студенти 3 курсу Наталка Гоцман, Іллія Опарін і Тарас Макаренко взяли участь у міжнародному стажуванні (Україна – Польща) «Фандрейзинг та організація проектної діяльності в закладах освіти: європейський досвід», в рамках якого засвоювали інструменти проектної діяльності і надали свій власний навчальний проект.

В планах на друге півріччя 2021–2022 н. р. у студентського наукового товариства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії декілька заходів: підготовка і участь у традиційній Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка – 2022»; підготовка і проведення  Всеукраїнської студентської наукової конференції з питань регіональної внутрішньої і зовнішньої політики країн Балтії і Кавказу; участь у наукових заходах, присвячених життю і науковій діяльності нашого земляка Агатангела Кримського.

Дирекція, викладацький колектив Інституту вітає активну участь студентів у наукових заходах і бажає нових творчих успіхів!

 

Доцент Олена Сухушина

 

 

Детальніше на наступних сторінках:

 

Міждисциплінарна соціогуманітарна лабораторія

 

Метою діяльності  Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії є:

• Розвинути міждисциплінарну основу вивчення сучасної візуальної культури.
• Створити умови для інтеграції сучасних арт-практик та наукових дисциплін, що дозволить оволодіти навичками опису та аналізу візуальних образів, отримати інструментарій для використання візуального матеріалу в інтердисциплінарних дослідженнях та для проведення соціального експерименту.
• Забезпечити формування розширених можливостей естетичного сприймання та візуального мислення.
• Дослідити засоби поглиблення історизму візуального мислення, відчуття зв᾿язку поколінь, спадковості традицій у часі.

Проекти дають можливість адаптувати нові знання до динамічних змін сучасної культури, працювати в індустрії творчості в умовах нової парадигми споживання і виробництва, включають нові сфери – моду, телебачення, дизайн, медіа-мистецтва, урбаністичні простори, створюють проблемне поле для інтерпретації візуальних артефактів і концепцій візуального. Основними активами стають бренд, імідж, стиль, соціальне проектування.

Програма побудована на взаємній детермінації

матеріалів навчальних курсів «Естетосфера візуальної культури», «Філософія культури», «Філософія психоаналізу», «Естетична культура особи та шляхи її формування», «Етика», «Естетика», «Історія та теорія зарубіжної культури», «Історія української культури»

та лабораторій з соціально-орієнтованих практик «Мистецтво та естетичне сприймання», «Черкащина: відома і невідома історія», «Кіноклуб Центру гендерних досліджень і комунікацій», «Гендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність», «Філософія художньої творчості як школа візуальної герменевтики: творчі зустрічі, інтерв᾿ю, персональні виставки».

У рамках напряму проводяться конференції, наукові семінари, самоосвітні заходи, виставкові та соціально-орієнтовані проекти, тренінгові заходи.

На основі спільних проектів з Черкаським обласним художнім музеєм студентами було організовано та проведено соціально-орієнтовані молодіжні заходи «Картонна коробка-1» (2012), «Грані часу» (2013), «Бабусина скриня» (2014), «Україна моїми очима» (2014), «Антилюдина або «Картонна коробка -2» (2015), «Я-традиція» (2016); «Залежність» (2017); в простір університету впроваджуються виставкові проекти «Жіноча суб᾿єктивність» (Т.Сосуліна), «Філософія любові» (Є.Васильченко); проводяться творчі зустрічі з художниками М.Гладьком, В.Цимбалом, О.Шепеньковим, М.Дзвоником та ін.

Участь у проектах дає можливість формувати та вдосконалювати проектне мислення, формулювати смисли культури візуальними засобами, створювати умови для соціального експерименту.

Результати є можливість висвітлити на сторінках  Музейного альманаху (1-7 випуск) та Матеріалах Всеукраїнської конференції з візуальної культури, яка традиційно проводиться раз на два роки у спільному форматі з фестивалем графічного дизайну та сучасного мистецтва. Конференції присвячено актуальним проблемам сучасної візуалогії, її філософським, психологічним, мистецтвознавчим аспектам; спрямовано на формування візуальної грамотності, компетентності та проектного мислення.

«Візуальність в умовах соціокультурних трансформацій» (2009)

«Візуальність у контексті культурних практик» (2011)

«Візуальність в українській культурі: статус, динаміка, контексти» (2013)

«Екологія візуальності: стратегії, концепти, проекти» (2015)

«Музей як візуальний текст культури» (2017)

Участь у програмі дає можливість здобути навички для роботи як в практичній сфері культури (креативний менеджмент, арт-куратор, керівник соціально-орієнтованого проекту, спеціаліст з питань культурної політики) так і в галузі вивчення теоретичних аспектів розвитку візуальної культури та семіотичних форм її існування.

Теми, які замовляються для обговорення можуть також відображати культурні пріоритети країн прийому (студенти з яких навчаються в нашому вузі).

Програма забезпечується кафедрою філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Модератори Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії:

к. філос. н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства О. А. Пушонкова

к. і. н., доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки М. В. Захарченко

 

«Логотерапія мистецтвом» - новий напрям, що дає можливість продовжити ознайомлення з культурними, філософськими, психологічними концептами, такими як: «життєвий шлях», «прокрастинація», «залежність», «філософія споживання», «псі-нарцисизм», «традиція» тощо. Особливістю напряму є те, що розкриття змісту цих концептів відбувається через мистецтво, яке дає відповіді на багато питань, або формулює нові, по-справжньому важливі для нас питання.

Логотерапія мистецтвом - це практика самопізнання в умовах перманентного карантину, у якому ми усі перебуваємо.

Куратор напряму "Логотерапія мистецтвом" - Оксана Пушонкова.

Заходи інтерактивної просвітницької платформи Черкаського обласного художнього музею традиційно відвідують студенти ННІ історії, міжнародних відносин і філософії. Деякі з них запропоновано і організовано студентами ("Дзеркала" (травень, 2019), "Геніальність і злодіяння" (жовтень, 2019), «Жарти в культурних практиках: межі допустимого або філософія смішного на пострадянському просторі» (лютий, 2019).

Рубрика оновлюється раз на тиждень. Кожного разу ми звертаємося до різних понять: "ескапізм", «соціальна мімікрія», «цнота і цнотливість», «дружба», «прощення» тощо. Зазвичай студенти пропонують нові теми і їх візуальні рішення. У такий спосіб вчимося переживати і розкривати сенси через мистецтво!

Детальніше про наші заходи на сайті ЧОХМ у рубриці "Логотерапія мистецтвом".

 Перелік тем зустрічей за 2019\2020 рр.:

1. Ескапізм або практики втечі у добу перманентного карантину 
2. Фігура жертви у суспільстві споживання (за мотивами розвідок Рене Жерара та у творчості Володимира Яковця) 
3. Обійми: грані дотику 
4. Кубик Рубіка: у мистецьких пошуках алгоритму Бога 
5. Про автентичність або "код" козака Мамая 
6. Чуттєвість. Чоловіче і жіноче в фантастичних образах О. Отнякіної-Бердник
7. «Неофольк» М.Маценка або чуттєві виміри абстракції 
8. Дім. Український всесвіт Івана Кулика
9. Сучасний художник. Хто він?
10. Ефект задавнення. «Король з синім левом» Бориса Егізаряна
11. Квітотерапія. У чому таємнича сутність квітки?
12. Практики «спільного мислення».Діалогічні виставкові проєкти 
13. Річ і Людина в «суспільстві споживання» (до філософії візуальних образів Івана Марчука)
14. Національна географія Олега Тістола 

"За лаштунками історії мистецтв"

З 2014/2015 рр. навчального року при кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького діє студенський гурток «За лаштунками історії мистецтв». Куратором гуртка є доцент, кандидат історичних наук Захарченко М. В. Учасники гуртка – студенти ННІ історії і філософії, які цікавляться історією світової культури в цілому та культурою Європи зокрема. У рамках діяльності гуртка, окрім наукових засідань, студенти постійно працюють над різноманітними культурологічними презентаціями, відбуваються екскурсії художніми музеями Черкащини та України, відвідування Черкаського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Всіляко підтримується ініціатива студентів стосовно тематики майбутніх засідань. У соціальній мережі студентами заснована спільнота, яка присвячена діяльності гуртка, в ній зокрема пропонується тематика засідань.

Тематика засідань – це ініціатива самих студентів. Для прикладу: «10 найдорожчих картин в історії мистецтва», «Заборонені кохання: особистості, долі, почуття», «Відомі жінки, за спинами яких стояли чоловіки», «Відомі чоловіки, за спинами яких стояли жінки», «Містика в історії живопису» та низка інших тем, обраних учасниками гуртка. Студенти готують низку цікавих доповідей та презентацій.

Протягом першого року діяльності гуртка учасниками були ініціативні та креативні студенти: Кузьменко Анастасія, Шарпінський Сергій, Дінова Вікторія, Коберник Михайло, Чоботарьова Вікторія, Мишко Ігор, Тарасенко Тетяна, Лялька Владислав, Войденко Юлія, Десятніков Максим, Ключник Богдана, Білобров Тарас, Сараєва Анна, Ігнатенко Олександр.

На більшості засідань присутні викладачі нашого інституту, які також готують цікаві доповіді або ж розповідають свої життєві історії в руслі теми у дружній атмосфері, смакуючи каву.

Одне з перших засідань гуртка відвідала заступник директора з наукової роботи доц. Іржавська А. П., яка була приємно вражена рівнем підготовки та надзвичайною зацікавленістю студентів питаннями історії світової культури: «Сьогодні, 15.10.2014 р., об 11.00 в ауд. 506 відбулося перше засідання культурологічного гуртка "За лаштунками історії мистецтв" (керівник доц. Захарченко М. В.). У затишній, дружній атмосфері та невимушеній обстановці студенти четвертого курсу обговорювали тему: "10 найдорожчих картин в історії мистецтва».

Засідання відбуваються раз на місяць.

 Інформація на кафедрі АСГІН (504 ауд.)

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ БАЖАЮЧІ!

 

Студентський археологічний клуб 

 

У 2018 р. на базі ННІ міжнародних відносин історії та філософії, з ініціативи професора А. Г. Морозова було відновлено діяльність археологічного клубу. Президентом клубу тоді було обрано студента 1-Б курсу – Попова Максима. Діючими членами клубу є: Катерина Чистякова, Віталіна Постоєнко, Ярослав Моца, Вячеслав Соколов, Єлизавета Циганник, Дмитро Захарченко, Богдан Шкеліберда, Богдан Коваль, Богдан Нетудихатка, Олексій Семеренко.

Студенти два рази на місяць проводять засідання клубу під керівництвом А. Морозова. На зустрічах обговорюються актуальні питання історичної науки та археології. Кожне засідання має специфічну тематику. Окрім зазначеного, члени археологічного клубу беруть участь у розкопках трипільської, середньо-стогівської та черняхівської культури.

Детальніше: https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1317-siaivo-doslidzhennia-parostkiv-khrystyianstva-v-ukraini.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1291-shchodo-priorytetiv-podalshoi-naukovo-doslidnoi-roboty.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1226-arkheolohichnyi-klub.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1129-studenty-instytutu-zdiisnyly-arkheolohichnu-rozvidku.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/999-tsykl-ekskursii-muzeiem-arkheolohii-instytutu-istorii-i-filosofii-dlia-pershokursnykiv-universytetu.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/955-prezident-arkheologichnogo-klubu-proviv-ekskursiji-dlya-studentiv-ekonomistiv.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/951-cherkas-ki-vipuskniki-v-gostyakh-u-studentiv-arkheologiv.html

 

Генеалогічна студія

Студентське життя складається не тільки з навчального процесу, лекцій, семінарів, практик і т. п. – важливе місце в ньому посідає й позааудиторна діяльність, студентські клуби, студії, гуртки. Саме така форма роботи спонукає майбутніх археологів, істориків, педагогів до вдосконалення навичок ведення наукового дослідження, вміння вести аргументовану дискусію, втамовувати жагу допитливості, отримати можливість неформального спілкування з колегами різних курсів навчання, розкрити і вдосконалити свої сильні сторони, презентувати себе як професіонала та, зрештою, просто цікаво й корисно провести час. Це платформи, на яких студенти ще більше можуть зануритися в пенати омріяної професії й відточувати свої професійні компетентності шляхом глибшого знайомства з таємницями Кліо.

Одним із таких місць є генеалогічна студія, яка почала свою роботу у вересні 2019 року під керівництвом к.і.н., доцентки кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Лисиці Лариси Григорівни.

Засідання членів студії відбуваються щомісяця. На них початково обговорювалися передусім різноманітні теми генеалогії та основ соціального етикету, проте з часом завдяки активності учасників, які неодмінно реагують на актуальні події, мають різносторонні історичні зацікавлення і прагнуть поглибленого вивчення й обговорення ряду питань з історії України та світу, тематика засідань суттєво розширилися.

Серед обговорюваної проблематики:

• Завдання генеалогії та її джерела. Становлення та розвиток генеалогічної науки.
• Методика генеалогічного дослідження.
• Генеалогія правлячих династій історії України та світової історії.
• Генеалогія правлячих династій на прикладі популярних кінофільмів: міфи чи реальність.
• Родовід та легенда моєї родини.
• Генеалогія української нації: шлях.
• Системи соціального етикету (одяг, уніформи, титулування).
• Нагороди як складова частина систем соціального етикету.
• Визначення ступенів споріднення родини.
• Історія та форми російсько-українського протистояння.
• Імперські міфи та їхнє розвінчання.
• Українські визвольні змагання та націоналістичний рух.
• Мистецтво України та світу.
• Ключові геополітичні проблеми новітньої історії.
• Та багато інших тем, які студенти пропонують для розгляду.

Чи цікаво тобі дізнатися про своїх предків, походження сім’ї, укласти свій родовід? Так? Тоді ти можеш звернутися до професіоналів, які це зроблять за тебе – за немалі, до речі, кошти. Або ж долучайся до учасників студії та стань сам таким професіоналом!

Чи зацікавлений ти в глобальних і локальних, загальних і конкретних, «гарячих» та актуальних проблемах історії України, Європи та світу? Прагнеш поділитися роздумами, напрацюваннями, дослідженнями, взяти участь в обговоренні, познайомитися з тими, хто так само закоханий в історичну науку? Тоді також ласкаво просимо в дружнє коло студентської родини студії!

Тож запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

Студентський науковий клуб «Середньовічна Європа: антропологічний вимір»

Студентський науковий клуб «Середньовічна Європа: антропологічний вимір» відзначає 10-річний ювілей діяльності.

31 жовтня 2025 року – День Реформації.

Саме в цей день у 2015 році студентський науковий клуб розпочав свою роботу з першого тематичного засідання, присвяченого проблематиці Реформації. З того часу кількість учасників поступово зростала, що сприяло формуванню стійкої студентської наукової спільноти, об’єднаної інтересом до історії європейського Середньовіччя та його антропологічних аспектів.

За десятирічний період діяльності було реалізовано низку важливих ініціатив:
• участь студентів у наукових конференціях і фахових дискусіях;
• підготовка наукових доповідей та публікацій;
• проведення круглих столів, лекцій та презентацій;
• залучення молодих дослідників до проєктів міждисциплінарного характеру.

Значною мірою розвиток клубу став можливим завдяки керівництву Гальченко Світлани Іванівни, яка впродовж усіх років роботи гуртка забезпечує організаційну підтримку, наукове спрямування та згуртування студентського колективу, сприяючи формуванню їхнього дослідницького потенціалу.

Сьогодні клуб продовжує свою діяльність, залишаючись майданчиком для наукового зростання студентів, поглиблення їхнього інтересу до історії та розвитку академічної культури.

Висловлюємо щиру вдячність усім, хто долучався до діяльності клубу протягом цих років, та запрошуємо зацікавлених студентів приєднуватись до подальших досліджень і наукових заходів.