- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
З метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року, прийняв рішення про встановлення ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ КРАЄЗНАВСТВА та його щорічне відзначення 28 травня.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Колектив ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького вітає докторку історичних наук, професорку кафедри історії України Ларису Синявську, яка зі своєю колежанкою — докторкою історичних наук, професоркою кафедри гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій Оксаною Силкою стали лауреатками ІІІ Всеукраїнського бібліотечного «Бібліографічного рейтингу».
Дипломи третього ступеня отримали їхні роботи у двох номінаціях: «Збірник біобібліографічних матеріалів» «Реєнт Олександр Петрович. Біобібліографічний покажчик» (Київ, 2019) та «Персональний покажчик» «Курас Іван Федорович. Біобібліографічний покажчик» (Черкаси, 2019).
Також видання «Реєнт Олександр Петрович. Біобібліографічний покажчик», укладачами якого стали Л. І. Синявська, О. З. Силка та В. В. Шевченко (Інститут історії України НАН України) увійшов третім, а «Курас Іван Федорович. Біобібліографічний покажчик» — четвертим до топ-10 кращих біографічних видань України за 2019 рік.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти та викладачі ННІ міжнародних відносин, історії та філософії взяли активну участь у фотопроєкті "Вишиванка, я і карантин". Пропонуємо ознайомитися зі світлинами до Дня Вишиванки в умовах карантину:
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Попри незручності, пов’язані з карантинними обмеженнями, наукове життя триває. Не стоять осторонь і студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Згідно з результатами підсумкового оцінювання, студентка 4 курсу Анна Григоренко посіла ІІІ призове місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Історія та археологія», який третій рік поспіль проводився на базі факультету історії та права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький).
Детальніше:Анна Григоренко — серед призерів Усеукраїнського конкурсу юних науковців
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Увага!- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня відбувся ІІ тур вікторини з історії кримськотатарського народу на вшанування Дня боротьби за права кримськотатарського народу серед студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії та ННІ інформаційних та освітніх технологій.
Організатор заходу, доцент Олена Сухушина, підбила підсумки цьогорічного змагання: "У ІІ-му турі студенти прискорили надання відповідей і, як й на попередньому етапі, продемонстрували добрі знання історії кримськотатарського народу. Найбільшу кількість правильних відповідей дали: Анастасія Осадча, Анна Порпленко, Анна Гончаренко, Андрій Ціко, Сергій Овдій, Ілля Опарін, Тетяна Цап, Ярослав Кузьменко, Софія Руденко, Даріна Кузюк та Сніжана Мащенко.
За часовим показником першими були Анастасія Осадча, Андрій Ціко, Сергій Овдій та Надія Берестова. В сумі двох показників кращим знавцем історії кримськотатарського народу стала Анастасія Осадча. Вітаємо!"
Анастасія Осадча (студентка 1 курсу ННІ МВІФ): «Мені було дуже цікаво взяти участь у вікторині, присвяченій «Дню пам’яті жертв депортації кримських татар». Захід був надзвичайно пізнавальним. Ця тема досить актуальна у зв’язку із сьогоднішніми реаліями, тому поширення такої інформації серед молоді є необхідним. Участю у вікторині я поглибила свої знання як з історії кримськотатарського народу, так і з історії України.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня — Міжнародний день музеїв, який відзначається у країнах світу і привертає увагу до музеїв як хранителів історичної пам’яті та історико-культурної спадщини.
Музейні установи, збираючи, вивчаючи, систематизуючи та пропагуючи пам’ятки історії, відомості про видатних людей України і окремих її регіонів виконують важливу навчально-виховну функцію при вивченні регіональної історії нашої держави.
Черкащина багата не тільки своєю славною історією, а й розгалуженою мережею музейних установ і заповідників. Період становлення музейної справи на Черкащині відноситься до початку ХХ ст., коли у середовищі інтелігенції двох найбільших міст нашого краю Черкас і Умані — тодішніх повітових міст Київської губернії, зародилася ідея створення краєзнавчих музеїв. Вже тоді ці міста були помітними культурно-освітніми центрами, де діяли навчальні заклади — учительська семінарія в Черкасах, училище землеробства і садівництва в Умані, а також гімназії, училища та школи.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб).
Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.
Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Детальніше:76-ті роковини геноциду кримськотатарського народу
Copyright © 2016-2025 ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Усі права застережені відповідно до чинного законодавства України.