- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Дорога університетська громадо!
Щиро вітаю всіх зі світлим Христовим Воскресінням!
Цього року Великдень ми відзначаємо в особливих умовах. Змінився звичний плин життя. Ми ізольовані одне від одного, від батьків, друзів, від наших студентів. Але кожен із нас мобілізував свої знання, зусилля і можливості, щоб організувати освітній процес, забезпечити функціонування університету. Знаю, що це непросто. Але щодня переконуюсь, що ми успішно долаємо виклики. Молодше покоління викладачів впевнено застосовує дистанційні технології в навчанні студентів, старше покоління — наполегливо їх опановує, але не втрачає зв'язок зі своїми студентами. А студенти і вчаться, і встигають паралельно демонструвати свої таланти, і займаються суспільно корисною діяльністю: закликають охороняти довкілля, дотримуватися правил карантину, беруть участь в благодійних та волонтерських акціях. Тож маю достатньо підстав пишатися своїм колективом.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У 1983 році Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам'яток та визначних місць. Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину".
В Україні цей день має назву − День пам'яток історії та культури.
Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії не тільки вчаться та займаються науково-дослідною діяльністю, а й випробовують себе у ролі засновників, головних редакторів, членів редколегії та авторів статей власної студентської газети.
Протягом 2013–2015 рр. в інституті виходила друком історична газета «СтудОк», засновником якої була студентська Рада ННІ історії і філософії. Перші кроки до заснування газети були нелегкими. Окремого приміщення не було, тому редколегія розміщувалася в каб. 519а на п’ятому поверсі І корпусу університету (кабінет заступників директора інституту), тираж був невеликий – всього 50 примірників. До редколегії входили старости та студенти різних курсів: Анастасія Шаматова, Марія Шевченко (заступник головного редактора), Владислав Нечуйвітер (графічний редактор), Богдана Ключник, Анастасія Кузьменко, Тетяна Слободяник, заступник директора з наукової роботи к.і.н., доц. Іржавська А. П. (науковий керівник). Головним редактором газети був натхненник та рушій ідеї створення студентської історичної газети Ілля Чупілка. Усі засновники газети – це успішні випускники інституту, які сьогодні плідно займаються своєю професійною діяльністю і з теплотою згадують ті спільні звершення і здобутки під час навчання.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
11 квітня 2020 року відбулося експериментальне засідання генеалогічної студії. В умовах карантину, замість традиційного зібрання, було проведено скайп-конференцію.
Під пильною орудою Лариси Григорівни Лисиці, студенти дискутували на тему соціальних відносин у різні епохи та практикували складання родоводів на прикладі героїв популярних фільмів. У поєднанні з науковими доповідями, члени літературної студії змогли продекламувати свої нові вірші.
Експеримент вдався. Всі учасники скайп-конференції задовольнили свої пізнавальні потреби та отримали позитивні емоції.
Таким чином, незважаючи на карантин та тимчасові незручності, робота у гуртках студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії триває.
Максим Попов,
студент 2-Б
Детальніше:Відбулося експериментальне засідання генеалогічної студії
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».
Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.
На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Доцент кафедри філософії та релігієзнавства Оксана Пушонкова презентує своє дослідження "ВІЗУАЛЬНІСТЬ І НАНО-МИСТЕЦТВО (за мотивами концептуальних проектів Оксани Чепелик)".
Наводимо найцікавіші фрагменти публікації.
Оксана Чепелик, відома українська художниця, письменниця, архітекторка з 90-х років ХХ ст. відома усьому мистецькому бомонду як авторка оригінальних концептуальних проектів, яка свою практику презентує як соціально-критичну [1]. Гендерна проблематика завжди була присутня в її роботах. Так на конференції «Сучасне мистецтво: трансценденції майбутнього» (травень, 2009) року вона викликала неабиякий резонанс своєю доповіддю та візуальною презентацією (Стаття «Мистецька візуальність: відображення гендерної проблематики в українському сучасному мистецтві» опублікована у журналі «Міст») [2].
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студентський гурток «За лаштунками історії мистецтв» ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького вирішив долучитися до флешмобу «Відомі шедеври» за допомогою підручних засобів.
Варто зазначити, що Каліфорнійський Музей Ґетті знайшов спосіб розважити людей під час карантину і запустив у мережі флешмоб, який полягає у відтворенні відомих картин за допомогою речей, що знаходяться вдома. Так, для участі у челенджі потрібно обрати шедевр або ж улюблений твір мистецтва, який хочеться повторити. Необхідно підібрати деталі, що максимально копіюють елементи на картині, і повторити їх подібно до оригіналу.
Детальніше:Учасники студгуртка ЧНУ відтворювали шедеври мистецтва
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Не буде перебільшенням твердження про те, що в житті кожного першокурсника-археолога Інституту міжнародних відносин, історії та філософії була хвилина, коли він, кинувши погляд у вікна 501 аудиторії (археологічного музею), - зовсім по-новому вдивлявсь у здавалося б добре знайомий краєвид, який відкривається з 5-го поверху головного корпусу університету на величезний простір Борисфена - Дніпра - Славутича.
По-новому тому, що приходило хвилююче усвідомлення, а справді ж: із усієї багатотисячної спільноти молодих істориків Європи, на всьому континенті, лише їм, дівчатам і хлопцям, які сидять в цій затишній аудиторії, поталанило прямо із її вікон вдивлятись на той уславлений шлях із "варяг в греки", який протягом багатьох століть був пуповиною економічних, політичних, культурних, релігійних - власне всієї сукупності цивілізаційних процесів Європи.
Тож немає нічого дивного, що сьогодні, в умовах достатньої кількості часу, студенти-археологи, використовуючи величезні інформаційні ресурси Інтернету, в якому сконцентровано безліч колись практично недоступних для них або просто розпорошених джерел, прямо із домівок продовжують працювати над низкою цікавих аспектів комплексної науково-дослідної проблематики кафедри археології та Центру археологічних досліджень - "Вікінги".
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Метарелігійність українства, його «культурна душа» здавна пов’язані з культом матері від Великої Богині часів язичництва трипільської культури до матері Божої в християнстві – між якими безліч проміжних образів. Вся християнська Україна впродовж своєї історії жила й живе в атмосфері глибокої віри в заступництво Матері Божої. Згадаймо, що Десятинна церква, яку збудував в Києві князь Володимир, була присвячена Пресвятій Богородиці. Особливий «етнорелігійний статуc» культ Богородиці набув у часи, «коли матір Божа була визнана покровителькою та заступницею українського козацтва» [1, с. 25]. Її шанування характеризують високі моральні цінності та зв’язок з архетипами Сонця, Матері, Серця. На іконах XVII– XVIII ст. вона зображена поряд з Лазарем Барановичем, Петром Калнишевським та самим Богданом Хмельницьким.
Історично сформувались основні сакральні атрибути Богоматері: Дороговказ (Одигітрія), Умиління (Елеус), Заступниця (Оранта), Страстей і Провідниця, на Троні і в Славі, покровителька держав і народів, але визначальним є те, що вона – Теотокос – «Христородиця», перша учасниця Божої природи, символізує єдність Неба і Землі, тварного і небесного, Посередниця, Провідниця, «цариця небесних сил» [1, с. 26–28]. Знаними чільниками культу Богородиці в Україні були Антін Радивиловський, Лазар Баранович, Йоаникій Галятовський, Дмитро Ростовський та ін. Художні зображення Божої Матері на Україні завжди заломлювалися крізь традиції етнонаціональної ментальності.
Детальніше:До Великодніх свят Оксана Пушонкова про образ Богородиці в українській духовній культурі
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра філософії та релігієзнавства долучається до проекту “Поговоримо про ТЕАТР” Черкаського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка.
Спільний проект передбачає проведення соціологічного та культурологічного досліджень, скерованих на вивчення соціально-культурного та демографічного підгрунтя формування образу ТЕАТРУ в свідомості містян та жителів регіону. За словами пана Романа Бурлакова, заступника директора ЧДТ, фокус уваги буде прикуто до вивчення гіпотетичної аудиторії у віковій категорії від 15 до 35 років. Саме ціннісні орієнтації та культурні гештальти, що формують усвідомлення естетичних смаків та уявлень цих поколінь ХХІ століття, мають визначати магістральний вектор розвитку та трансформації театрального мистецтва. Жанрова структура, стилістика та власне, привабливість театру, його тисячолітня магія, зберігаючи традицію, все ж сприймається тепер інакше, в епоху відчуження людини від себе та інших, через потужну соціокультурну динаміку, спричинену розвитком інформаційно-комунікативних технологій.
Детальніше:Кафедра філософії та релігієзнавства долучається до проекту “Поговоримо про ТЕАТР”
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Цікаві онлайн-курси та подкасти пропонує Культурний бізнес хаб OURadio.
Наприклад, спецпроект "Філософський сад" запевняє, що "Колись класика була модерном..." та пропонує подумати як люди мистецтва спілкувалися з глядачами так ефективно, що і самі були багаті, і кількість музикальних шедеврів та живопису, театральних постановок стала величезною, і імена геніїв епохи Відродження перерахувати займе не одну годину?". У подкасті "Музика часів Мартіна Лютера" слухачі зможуть зануритися в епоху Реформації та порівняти поліфонічну музику католиків та лютеран. А Єва Брегер у своєму авторському онлайн-курсі "Етика відносин" в межах 5 лекцій розмірковує про те, чому варто уникати загальноприйнятих канонів і правил під час встановлення соціальних зв'язків, а також про причини сприйнятливості жінок до співзалежних стосунків.