Hовини

Науковці та працівники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького є його живою історією. Директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ, доцент, кандидат історичних наук, член Національної спілки журналістів України Григорій Голиш підготував низку статей про тих, хто передає свої знання студентам та популяризує свою alma mater. Пропонуємо ознайомитися з життєписами «золотого фонду» ЧНУ.

У новітній історії Черкаського національного чільне місце посів ветеран науково-педагогічної праці, фундатор і багаторічний очільник історико-юридично-філософського факультету (нині — навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії і філософії) ЧНУ імені Богдана Хмельницького, відомий учений, професор Олександр Перехрест.

Його багатогранне, насичене й напрочуд плідне життя — то справжній взірець самовідданого служіння Кліо, Освіті та Україні. Обмежений формат цього нарису дозволяє зупинитися лишень на окремих, найбільш вагомих віхах непересічної біографії іменитого ювіляра.

Детальніше:Олександр Перехрест: взірець самовідданості

Для закріплення матеріалу з курсу «Історія середніх віків та раннього нового часу», отримання додаткових балів та цікавого проведення вільного часу під час карантину студентам 2 курсу було запропоновано підготувати добірку з 10 фільмів про Середньовіччя.

Якісний кінопродукт можна й варто використовувати в освітньому процесі, адже візуалізація значно сприяє засвоєнню навчального матеріалу.

Зазвичай над стрічками працює ціла команда фахівців для максимальної історичної реконструкції повсякдення та подій тієї чи іншої доби. Костюмери, декоратори, сценаристи та навіть режисери не нехтують консультаціями у професійних істориків. Проте, слід пам’ятати, що будь-який фільм – це витвір мистецтва, з властивими йому художнім вимислом та авторським баченням.

Саме тому, переглядаючи байопіки та історичні драми, студенти мають критично оцінювати стрічку, намагатися проаналізувати достовірність передачі історичної дійсності.

Детальніше:"10 фільмів про Середні віки"

Міжнародний освітній центр Safety Park відкрив набір на #Курс100, що містить 15 програм з безпеки від експертів-практиків.

Safety Park презентує в Україні сучасні міжнародні стандарти, інструменти, алгоритми та засоби безпеки, визнані у всьому світі.

Випускники отримають сертифікати від українських та міжнародних організацій, які визнаються в Україні та закордоном.

Навчання триватиме з травня по вересень 2020 року включно.

Детальніше:Анкета для кандидатів на вступ до освітнього центру Safety Park на #Курс100

Кафедра філософії та релігієзнавства з 5 по 8 травня 2020 року о 15.00 проводитиме онлайн-годину відкритих дверей.

Зайти на кафедру можливо буде за посиланням: https://us04web.zoom.us/j/71162293312?pwd=amxMWFJ2VWdaZC9hOW5tcGhCOTcwdz09

Ідентифікатор конференції: 711 6229 3312

Пароль: 6tYsTT

Детальніше:Запрошуємо на онлайн-годину відкритих дверей!

Державна служба якості освіти проводить опитування викладачів та студентів закладів вищої освіти щодо дистанційного навчання в умовах карантину

 

Опитування проводиться з метою виявлення проблем, які є загальними для освітянської спільноти, пошуку шляхів їх вирішення, а також визначення основних тенденцій подальшого розвитку процесів використання технологій дистанційного навчання.

Анкети анонімні.

Відповіді приймаються з 23 квітня до 05 травня 2020 року.

Посилання на анкети розміщено на головній сторінці сайту НМВ (з сайту ЧНУ ⇒ Університет ⇒  Освітня діяльність)

Детальніше:Опитування викладачів та студентів щодо дистанційного навчання в умовах карантину

Наприкінці минулого року три групи студентів першого курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії самовіддано трудилися над розробкою плану прийому на Черкащині делегацій із Республіки  Польща, Республіки Казахстан та Федеративної Республіки Німеччини. Необхідно було передбачити всі аспекти протокольних заходів, розміщення, розробку офіційних підсумкових документів, організацію відпочинку, екскурсійної програми, продемонструвати ерудицію і знання історії рідного краю тощо. Відбувся публічний захист підготовлених портфоліо.

А потім була здійснено навчальне виїзне заняття до Канівського національного шевченківського заповідника, де відбулася панельна дискусія «Особистість дипломата», яку провели заступник генерального директора заповідника, Посол України у Республіці Білорусь (2007-2010 рр.) Ігор Ліховий та професор Черкаського національного університету, перший секретар Посольства України у Республіці Казахстан (2003-2006 рр.) Анатолій Чабан. Це лише один епізод із наповненого цікавими знаннями і незабутніми враженнями студентське життя майбутніх дипломатів.

Детальніше:Підготовка фахівців-міжнародників у Черкаському національному університеті імені Богдана...

Людині властиво забувати події минулого. Навіть найбільші катаклізми згодом притупляються в її пам’яті, особливо коли відбувається зміна поколінь. Але в цьому випадку сумна подія, що трапилася 26 квітня 1986 року, — це не тільки минувшина, а й сьогоднішнє та прийдешнє. Ворогом тут є не лише наслідки вибуху 4-го реактора Чорнобильської АЕС, а й колективна пам’ять, яка в умовах інформаційного суспільства стала об’єктом постійного маніпулювання людською свідомістю.

Чорнобиль — це трагедія планетарного характеру «в 300 Хіросім», до того ж фактично без терміну давності. Проте маємо розуміти, що насамперед це наша біда, з якою доведеться жити багатьом-багатьом поколінням українців.

Чорнобиль показав, настільки крихким є світ у наш час, наразі якою небезпечною є державна політика світових диктаторів, що з егоїстичних мотивів тримають суспільство, громадськість, а нерідко навіть спеціалістів у невіданні.

Детальніше:34 роки Чорнобильській трагедії: пам’ять і уроки

Шановні учнівство та студентство!

Звертаємо вашу увагу на те, що конкурс “Філософ і Я” продовжено до 10 травня включно через карантинні заходи.

Бажаємо вам здоров’я, успіхів та чекаємо із нетерпінням на ваші роботи!

Детальніше:Конкурс “Філософ і Я” продовжено!

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас представити міжнародній науковій спільноті результати своїх досліджень у матеріалах VІ Міжнародного круглого столу на тему: «Наука та інноватика: вітчизняний і світовий досвід»,

(13 травня 2020 року)

Мета: конструктивний обмін науковими ідеями, популяризація принципів академічної доброчесності, ґрунтовний аналіз актуальних наукових проблем, апробація результатів досліджень.

Напрями досліджень

1.Академічна доброчесність.

  1. Університетська наука в європейському просторі.
  2. Напрями отримання фінансової підтримки для проведення наукових досліджень (гранти, програми, бюджетне фінансування).
  3. Інноваційні підходи до залучення молоді до наукових досліджень.
  4. Дослідження молодих учених.

    Детальніше:Інформаційне повідомлення

Шановне студентство!

Пропонуємо до вашої уваги статтю Олени Астапової “Аргументація прийняття рішень або знаковий фон практичного аргументу”. Викладений у публікації матеріал є корисним і цікавим доповненням аудиторного матеріалу.

Стаття розглядає аргументативні стратегії прийняття рішень в соціальному контексті. Коректуючи наше життя, цифрова епоха змінює звичні нам знакові системи. Серед останніх виокремлюється текст, являючи собою результат значень, змодельований нами як екземпляр цієї системи. Аналіз тексту дозволяє нам розшифрувати семіотичні властивості не тільки ситуації, в якій він існує, але й спрогнозувати ту, в якій мета цього тексту буде реалізована.

Детальніше:Аргументація прийняття рішень або знаковий фон практичного аргументу

У ці світлі Великодні дні доречно розповісти про наукову проблему «Сяйво», яку активно досліджують викладачі та аспіранти кафедри археології, а також члени студентського археологічного клубу Інституту міжнародних відносин, історії та філософії.

В ході її детального опрацювання вже сьогодні отримано цікаві результати, пов’язані з появою перших паростків християнства в Україні, не де-інде як на території сучасної Черкащини, а ще точніше - в межах уславленої протостолиці прадавньої української (антської) держави, – Мотронинському городищі. Його мешканці ще у VІ-V ст. до н. е. підтримували активні торгові стосунки з провідними містами-державами Еллади.

Визначну роль Мотронинського городища (як саме столичного) переконливо показав Ю. Павленко у своїй ґрунтовній, суто академічній, монографії «Передісторія давніх русів у світовому контексті». Цю концепцію, до речі, поділяв й такий знаний фахівець, як академік Борис Рибаков, якого аж ніяк не можна запідозрити у «місцевому» патріотизмі.

Детальніше:"Сяйво": дослідження паростків християнства в Україні